5 КЛАС Образотворче мистецтво

13 березня - урок № 25
20 березня - урок № 26

Тема уроку: Види декоративно-прикладного мистецтва

Матеріали й обладнання: альбом, простий олівець, пензлі, гуаш або акварель.

Декоративно-прикладне мистецтво народилося на початку світової історії. Прикрашаючи вази, розписуючи свої будівлі, людина передавала своє відношення до навколишнього світу. Щоб глечик, в котрий наливається вода або масло, був не тільки міцний та зручний але й красивий.

Назву це мистецтво отримало від слів «декор» - прикрашати та «прикладне» - прикладати до предметів, виробів. Цей термін умовний та має більш глибокий зміст, тому що розпис не тільки прикрашає, але й говорить про добро та зло, несе певний образ, ідею.

Отже: декоративно-прикладне (декоративно- ужиткове) мистецтво – це галузь декоративного мистецтва, що відповідає за створення художніх виробів, що мають практичне застосування, а також художнє обробляння (оздоблення) побутових предметів (меблі, тканин, знарядь праці, одягу, посуду, прикрас, іграшок та ін.)

Твори декоративно-прикладного мистецтва є частиною оточуючого людину предметного середовища і мають не лише функціональне, а й естетичне навантаження.

Види декоративно-прикладного мистецтва невичерпні.





Декоративно-прикладне мистецтво завжди відбиває національні особливості: в оздобленні різних предметів побуту відображено життєвий уклад, історію, культуру і навіть економіку народу.


Давайте познайомимося з деякими видами декоративно-прикладного мистецтва.
1.          Килимарство відоме з прадавніх часів і має цікаву історію. Воно було поширене і в Стародавньому Римі, і в країнах Сходу. Було і на Русі. На Україні майже в кожному селі ткали килими.
2.          Вишивання – один з найдавніших видів декоративно-прикладного мистецтва слов’ян. Традиція прикрашання одягу та предметів побуту набула подальшого розвитку в епоху Київської Русі. Народне вишивання – живе мистецтво, яке постійно розвивається.
3.          Народна іграшка. Усі народи мають свої дитячі іграшки: японська дерев’яна іграшка, руська матрьошка, дерев’яні конячки. Також виготовляли іграшки з глини, лози та соломи.

4.          Декоративний розпис – один з найпоширеніших видів народного мистецтва. З давніх-давен ним прикрашали житла, меблі, тканини, посуд.


Петриківський розпис - один із видів національних художніх промислів України, що веде свій початок від древньої традиції орнаментики, яка широко використовувалася в побуті українців, особливо у запорізьких козаків. Назва промислу походить від назви старовинного козацького села Петриківки (Дніпропетровська область), заснованого в 1772 р., добре відомого всім цінителям народної творчості далеко за межами України і в наш час як один із найзначніших центрів декоративно-прикладного мистецтва в Україні.
Протягом віків тут сформувалася самобутня школа розпису, що не має аналогів ні в нашій країні, ні за кордоном. Мальовниче село Петриківка на Дніпропетровщині славиться народними майстрами декоративного розпису. Мистецтво малювання має тут глибоке коріння.
У XVIII ст. на ці землі прийшли запорізькі поселенці. Вони почали будувати світлі саманні та глиняні хати, побілені крейдою, підведені кольоровою глиною.
Декоративний розпис на Придніпров'ї, як і скрізь на Україні, виник насамперед як мистецтво мальованої хати. Однак на Придніпров'ї йому притаманні особлива неповторність, самобутність. В його основі лежить образне, поетичне осмислення світу рідної природи, краси української землі. Недаремно квітка й калина є основними мотивами декоративного розпису Придніпров'я. В ньому легко пізнаються рожа і півонія, гвоздика й жоржина, айстри й горошок, навіть придорожній будяк - ймовірний прообраз славнозвісної петриківської "цибульки". Найпершою формою розпису на Придніпров'ї було настінне малювання.
Виконувався розпис тонким пензлем, очеретинкою, трісочкою, пучками пальців по мазаному ґрунту стіни. Спочатку використовувалися рослинні та мінеральні барвники. Пізніше, коли розпис перейшов на папір, їх замінюють анілінові фарби на яєчній основі. Колорит розпису будується переважно на градаціях трьох кольорів: червоного, жовтого (жовто-зеленого) й синього. 
Спробуємо виконати розпис в техніці "Петриківка"


Вправа 1. «Зернятко» - мазок звичайний.



Вправа 2. Вусик «зернятка» - мазок під кутом до вертикальної лінії.
Вправа 3. «Зернятко» - мазок під гострим кутом до лінії.
Вправа 4. «Кривеньке зернятко». 
Вправа 5. Початок «травички».
Вправа 6. «Колосок».
Вправа 7. «Пірчасте листя».
Вправа 8. Початок квітки «пуп’янок».
Вправа 9. Елементи стрічкового орнаменту.
Вправа 10. Стрічковий орнамент.
Вправа 11. Три пари «кривих зернят».


Вправа 12. «Бігунець» з трипелюсткових квіток.
САМОСТІЙНА РОБОТА УЧНІВ:
Урок № 25: 
Створення ескізу-проекту предмета побуту (тарілка) в техніці "Петриківський розпис". 
Урок № 26:
Розробляння ескізу вишивки для жіночої або чоловічої сорочки.

Для контролю виконання, роботу підпишіть,  сфотографуйте та відправте  фото роботи в вайбер  (+380982407922) або на електронну пошту (majya.dubinskaya@gmail.com), або в інстаграм.

_______________________________________________________________________________


27 березня - урок 27
Тема уроку: Орнаментальна композиція.

Давайте пригадаємо:
Декоративно - ужиткове мистецтво — це вид мистецтва, суть якого полягає у виготовленні предметів, що мають художні якості й призначені для задоволення практичних потреб, наприклад, посуд, меблі, тканина, а також для прикрашання житла, парків, архітектурних споруд.
До видів декоративно-ужиткового мистецтва належать: розпис, різьблення, ткацтво, вишивка, народний живопис, гончарство, писанкарство, витинанка, лозоплетіння, флористика, художня об­робка металу, виготовлення виробів зі скла.
Орнамент — це візерунок, побудований на ритмічному чергуванні й по­єднанні геометричних елементів або стилізованих тваринних чи рослинних мотивів.
Він застосовується в розмальовуванні стін будинків, прикрашан­ні ваз, глечиків, посуду, рушників, килимів, меблів, в оформленні одягу.
Види орнаментів поділяють за змістом і формою.
Стилізація – процес узагальнення предмета за формою та кольором на основі добирання найвиразніших рис.
За мотивами орнаменти поділяються на кілька груп:
1)        Геометричний орнамент – складається з поєднаних у кольорі геометричних елементів, які чітко чергуються.
2)        Рослинний – складається з рослинних елементів , декоративно стилізованих квітів, листя, гілок тощо.
3)        Зооморфний – характеризується орнаментальними композиціями, як реалістичними, так і стилізованими зображеннями птахів, тварин, риби.
4)        Антропоморфний – стилізоване зображення силуетів людей.
5)        Предметний – складається із зображення предметів побуту, знарядь праці, відпочинку, атрибутики театрального мистецтва, музичних інструментів тощо.
6)        Каліграфічний – утворюється з окремих літер або елементів тексту.
7)        Пейзажний – реалістичне або стилізоване зображення мотивів природи, архітектурних пам’яток тощо.
8)        Геральдичний – це композиція із зображенням гербів, орденів, медалей, емблем, значків.
Типи орнаментів
• Стрічковий – у вигляді прямої чи криволінійної орнаментальної смужки, що прикрашає середину виробу чи обрамляє його.
• Сітчастий – уся поверхня заповнена узором.
• Центричний (розетковий) – окремі елементи орнаменту вписані у квадрат, коло, ромб або інший багатокутник, розташований у центрі.
Будь-який орнамент складається з елементів. Елемент орнаменту – найпростіший зв’язок кількох ліній, які утворюють елементарну фігуру геометричного чи довільного вигляду.
    З елементів складається модульна фігура. Модуль в орнаменті – основна фігура чи композиція ліній, яка створює та тримає орнамент у його ритмічній послідовності.
За композицією орнаменти бувають:
у смужці, у квадраті. У колі, у прямокутнику, у трикутнику.

З давніх-давен українці прикрашали предмети хатнього вжитку орнаментами, що були не тільки взірцем їхньої працьовитості та мистецьких здібностей, але й мали також магічний та релігійний зміст. Бажаючи прихилити до себе богів, люди закликали їх відповідними знаками-символами й оберегами.
Сьогодні ми познайомимося зі скарбом українського народу — українським рушником. Одним із видів декоративно -ужиткового мистецтва є вишивка. Вишивка — це вид мистецтва, у якому узор та зображення виконуються ручним або машинним способом на різних тканинах, шкірі та інших матеріалах лляними, бавовняними, шовковими й шерстяними нитками, а також бісером і перлами. Народна вишивка — це мистецтво, що постійно розвивається. Це безцінне багатство, створене протягом століть багатьма безіменними талановитими народними майстринями. Наше завдання — не розгубити його, передати це яскраве диво наступним поколінням. Рушник завжди відігравав значну роль у житті українського народу: без нього не обходяться церемонії та обряди, родинні й державні свята.
В Україні ніколи не припиняли вишивати. Без рушника як і без пісні, не обходиться жодна подія: народження,  одруження, похорони.








САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ.

Створення рослинного орнаменту для рушника з використанням власної стилізації улюбленої рослини.

Алгоритм роботи:
1.        Композиційне визначення орнаменту;
2.        Обдумати стилізацію квітки;
3.        Кольорова гамма рослинного орнаменту;
4.        Виконати роботу простим олівцем;
5.        Робота в кольорі.







Для контролю виконання, роботу підпишіть,  сфотографуйте та відправте  фото роботи в вайбер  (+380982407922) або на електронну пошту (majya.dubinskaya@gmail.com), або в інстаграм.

____________________________________________________________________________


Урок – 10 квітня

Тема уроку: Українські писанки

Матеріали й обладнання: альбом, простий олівець, пензлі, гуаш або акварель або кольорові олівці.

Епіграфом до нашого уроку стануть такі рядки:
О, писанко! Ти символ України!
Любові й миру вірна берегиня!
Ти – воскресіння весняний цілунок!
Ти - мамин Великодній дарунок!

         Сьогодні ми з вами полинемо у незвичайну подорож, у чарівний світ української писанки. А також спробуємо стати майстрами декоративного розпису і створимо прекрасні писанки.

Які асоціації у вас виникають зі словом «писанка»?
                   
                            Весна
Кольорове яйце
  Паска
           Пасха
ПИСАНКА
         Великдень
                           Кошик
Воскресіння
  Ісус

 Скільки живе  людина, стільки існує в неї потреба прикрашати все навколо себе: оздобити візерунками предмети побуту, житло, одяг тощо. 
Не винятком були свята: твори народного мистецтва робили їх яскравими і радісними,  створювали піднесений настрій. Скільки б не пройшло років, ми повертаємося до традицій і звичаїв нашого талановитого, працьовитого українського народу.    
      Писанкарство – це мистецтво створення і прикрашання писанки (курячого яйця). Кожен регіон України мав свої традиції у використанні кольорів та візерунків, що відрізняло їхні писанки одну від одної.

         В наш час зявилися різні види декорування яєць:  

Писанка - яйце, яке розписане писачком за допомогою воску і пофарбоване.
Дряпанка - яйце, на якому орнамент видряпано голкою або гострим ножем.
Мальованка - яйце, яке малюють акварельними, гуашевими  фарбами за допомогою пензлика.
Крашанка (галунка)   – яйце, фарбоване в один колір.
Крапанка - віск чи фарбу наносять краплинами.
Бісерка - на основу яйця наносять клей, а потім викладають орнамент бісером. Існує ще техніка «одягання » яйця у бісерну сітку.
Трав’янка - до яйця прикладають дрібно розсічені листочки й обгортають капроновою панчохою. Потім варять у фарбі. Там де листочок, зявиться його білий відбиток.
Зернівка - яйце, оздоблене зерном різних рослин за допомогою клею.
Сувенірна - яйця виконують із використанням різного матеріалу  та оздоблюють різними техніками.    

 Icнyє ціла низка легенд i повір’їв. Вони пов'язують традицію розписувати писанку з життям Icyсa Христа та Богородиці. Але писанкарство виникло задовго до прийняття християнства. Воно сягає епохи язичества. Дослідники запевняють, що з'явилася ця традиція під час культу сонця, який прийшов до нас зі Сходу. Археологічні знахідки підтверджують: писанка існувала у побуті наших пращурів, її розпис є одним із весняних обрядів. 3а народним повір’ям, писанки виготовляють до Великодня, а беруться до роботи лите тоді, коли мають гарний настрій, адже в них втілюються сподівання на краще майбутнє. Яйця дарують друзям, рідним, знайомим з побажанням щастя, здоров’я.  Їx розписують жінки та дівчата.
Що означає назва «писанка»?
Слово «писанка» походить від слова «писати», тобто прикрашати орнаментом. Яєчко ототожнювало сонце. Воно є оберегом. Люди вірили, що писанка здатна притягувати добрі сили, а лихі відганяти. Шведський вчений-дослiдник Арне стверджує, що звичай фарбування писанок виник саме в Україні, а згодом поширився інших країнах світу. Писанка - розписане цілющими знаками яйце. Писанку ніколи не варили, щоб не знищити в ній життєдайну силу. Сире розписане яйце у віруваннях наших предків символізує собою Всесвіт. 3 яйцем пов'язували всесвітній устрій, якому підлягає все в природі. Пригадайте казку про яйце-райце - коли яйце тріскається, настає великий хаос, порушується світовий порядок, втрачається лад i гармонія у всьому.

                               Орнаменти українських писанок.
Орнаменти на писанках рiзноманiтнi. Залежно від зображених знаків-символів писанкові орнаменти можна поділити на такі групи: геометричні, рослинні, зооморфні, антропоморфні тощо.
Геометричний – елементами і деталями такого орнаменту виступають крапки, кружальця, зірочки, ромби, лінії, трикутники, подвійні хрести.
Рослинний – складається з рослинних елементів, декоративно стилізованих квітів, листя, гілок тощо.
Зооморфний – орнамент містить стилізовані зображення тварин та птахів.
Антропоморфний – стилізоване зображення силуетів людей.

                           Значення символів на писанках.
Символи, якими оздоблюють писанки, надають яйцеві добродійної сили, яка забезпечує щедрий урожай, добробут, щасливу долю.
У побуті писанка виконує роль оберега.

Перегляньте відео з значеннями символів писанок:

Перегляньте відео, які писанки були на різних територіях України:

Що означає колір писанки?
Знаки-символи  поєднувались з символікою кольору, тому кожен колір на писанці мав певне символічне значення, були дуже важливі для сприйняття писанки як оберегу.
 Червоний колір – радість, любов, життя.
 Жовтий колір – достигле зерно, достаток, врожай, сонце.
Зелений - колір весни, воскресіння природи, багатства рослинного і тваринного світу.
 Блакитний колір символізує воду і повітря, а також здоров’я.
 Чорний - колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного.
 Білий - колір чистоти.
 Коричневий колір позначав матір-землю.

Для розпису писанок розробили цілий ряд природних барвників, якi виготовляли в домашніх умовах: «жовтило» - виварена яблунева кора, «чорнило»- луска зернят соняшнику, темно-коричневий - відвар житніх висівок, червоний - відвар з лушпиння цибулі. У наш час фарби виготовляються хімічним способом.





 Домашнє завдання: 

Намалювати ескіз писанки, використовуючи символи писанок. Під час виконання роботи прослухайте пісню.



Для контролю виконання, роботу підпишіть,  сфотографуйте та відправте  фото роботи в вайбер  (+380982407922) або на електронну пошту (majya.dubinskaya@gmail.com), або в інстаграм.

___________________________________________________________________________

Урок – 17 квітня

Тема уроку: Українські писанки (продовження)

Матеріали й обладнання: альбом, простий олівець, пензлі, гуаш або акварель або кольорові олівці.

Пригадайте, з матеріалу попереднього уроку: 
Що таке писанкарство? 
Які символи використовують для писанкарства?
Які є види декорування яєць?






Писанка тісно пов’язана з давніми віруваннями українців, народним календарем, що базувався на сонячному циклі, якому — починаючи із зимового повороту сонця до моменту, коли день стає більшим від ночі, — відповідали певні свята: Калити, Коляди, Щедрівки, Ордані, Колодія і, нарешті,— Великодня. Власне у цей день святкували перемогу сонця над темрявою, життя — над смертю, весни — над зимою і як сонячний символ дарували «красні яєчка». Навіть із прийняттям християнства разом із його календарними святами, що часто накладалися на язичницькі, первісна назва «Великдень» збереглася, оскільки його семантичне значення «великого дня» перемоги Світла над Темрявою, Воскресіння природи якнайкраще відповідало, переносному значенню «найзначнішого дня» християн — Воскресінню Ісуса Христа.
Із прийняттям християнства традиції весняного розписування яєць нашими далекими пращурами злилися з весняним традиційним святом Воскресіння Христа, що започаткувало наше традиційне свято — Великдень.




Домашнє завдання: 

Створити вітальну листівку до Великодня.

 Послідовність виконання роботи:
1.Складіть аркуш паперу навпіл.
2.Визначте композиційне розміщення майбутнього зображення.
3.Олівцем намалюйте ескіз вітальної листвки із Великодньою символікою.
4.Розфарбуйте зображення.




Для контролю виконання, роботу підпишіть,  сфотографуйте та відправте  фото роботи в вайбер  (+380982407922) або на електронну пошту (majya.dubinskaya@gmail.com), або в інстаграм.


__________________________________________________

Урок - 24 квітня
Тема уроку: Символіка українського орнаменту
Матеріали та інструменти: альбом, гумка, графічні матеріали (прості, кольорові олівці, гелеві (кулькові) ручки), акварельні фарби, пензлі.

Дослідник української вишивки В. Стасов зазначав: "Орнамент не містить жодної зайвої лінії, кожна рисочка має тут певне значення. Це складна мова, послідовна мелодія, що має свою основну причину і призначення не лише для очей, а й для розуму й почуттів".
Сьогодні мова піде про цікаве явище мистецтва - символіку українського орнаменту. Що ж таке символ і символіка?
Символ – умовне позначення будь-якого предмета, поняття або явища, що використовується для збереження і передавання іформації.

Символіка – сукупність символів, які використовує та чи інша група осіб, організація, громадське чи політичне об'єднання, держава та ін. Це умовне вираження ідей, понять, почуттів.
Кожна нація, кожен народ має свою символіку, що виробилася протягом багатьох століть і освячена віками. Ще з давніх давен, коли не було мови, а спілкування відбувалося за допомогою звуків, наші предки на стінах печер викарбовували різні символи: зображення тварин, сонця, неба, місяця, вітру, води та вогню. З того часу у людей почали формуватися перші уявлення про символи. Багато з тих символів, які з’явилися у давні часи, назавжди увійшли у культурну національну спадщину українського народу, в його історію, мистецтво і повсякденне життя. Вистраждавши багатьма століттями і виборовши собі свободу та незалежність. 
Україна у якості національної символіки обрала три елементи, які повинні існувати у кожній повноправній країні – прапор, герб і гімн.
Зразки символіки:
Герб міста Львів

Символіка Євро-2012


Чи звертали ви увагу, які зображення зустрічаються у вишивці та ткацтві, писанкарстві та різбленні?
Буд-яке зображення в українських орнаментах має своє символічне значення. З вишивкою пов’язана вся багатовікова історія українського народу, його творчі пошуки, радість та горе, перемоги та поразки, сподівання на майбутнє. Населення у давнину надавало вишивці магічної сили. Розглянемо символічне значення деяких мотивів українських орнаментів.
1.     Калина – оберіг української родини. З давніх-давен калину оспівували у думах, легендах, піснях, приказках. Бо калина – споконвічний яскравий символ України, вірна супутниця людини від народження до останніх днів, не було, здається, хатини в Україні, біля якої б вона не кущувала.
2.     Символіка троянди (ружі). Ружу завжди любили в Україні, вважали її квіткою Сонця, а її червоний колір нагадував колір крові – символу життя. Орнаменти, що включають квіти і листя троянди, являють собою замкнуту смугу у вигляді вінка, що не має початку і кінця, що позначає нескінченність життя з постійним відродженням. Якщо вінок з троянд зображувався символічно, у вигляді геометричного візерунку, то троянди могли зображати зірки, зібрані в нескінченному небесному просторі.
3.     Мак – символ захисту від зла. В Україні завжди вірили в магічну силу маку, що захищає сім’ю і господарство від лихого ока і різних бід. Освяченими в церкві насінням маку обсипали хату, подвір’я. Червоний колір пелюсток квітки символізував кров загиблих героїв на полі. Орнамент у вигляді квітки маку, коробочок з насінням, листочків символізує його захист від злих сил або пам’ять про загиблих воїнів – членах родини. Дівчата з сім’ї загиблого воїна носили віночки, сплетені з семи квіток маку, що означало їх обіцянку берегти і продовжувати свій рід.
4.     Символ винограду. Орнамент з виноградом поширений по всій центральній Україні. У Київській, Полтавській, Чернігівській областях традиційно прикрашають вишиванки та рушники великими гронами винограду. І це не дивно, адже виноградний орнамент символізує створення сім’ї, її благополуччя і красу. Гроно винограду нагадує родовідне дерево із здоровими і численними членами роду.
5.     Дуб – мотив, що найчастіше зустрічається на парубочих сорочках і поєднував у собі символи сили і краси, але сили незвичайної, краси невмирущої. Вважалося, що у дубі живуть душі хоробрих воїнів і в ньому наймогутніша влада над злими силами. Він оберігає людину від усіляких негараздів. Від злого чародійства.

6.     Символи Сонця і Води. Для української вишивки характерно часте використання орнаментів, які символізують Сонце і Воду – дві основні стихії, які створили і підтримують життя на Землі. Тому їх сприймають як батьківську і материнську енергії – сонячну і водну. Восьмикутна квітка або розетка позначає Сонце, а малюнок у вигляді згорнутого вужа – Воду.




Домашнє завдання:
Використовуючи символіку придумайте герб для нашого селища. 
Послідовність виконання:
1. Затонуйте фарбою альбомний аркуш. (Зробити фон)
2. Простим олівцем намалюйте ескіз герба (легенько, без надавлювання)
3. Розфарбуйте кольоровими олівцями або акварельною фарбою, використовуючи тоненький пензлик.


Для контролю виконання, роботу підпишіть,  сфотографуйте та відправте  фото роботи в вайбер  (+380982407922) або на електронну пошту (majya.dubinskaya@gmail.com), або в інстаграм.

______________________________________________________________

Урок - 8 травня

Тема уроку: Як стилізувати природні форми.
Матеріали та інструменти: альбом, гумка, графічні матеріали (прості, кольорові олівці, гелеві), акварельні фарби, пензлі.
 Пригадаймо, що таке стилізація?
Стилізація — це процес узагальнення предмета за формою та кольором на  основі добирання найвиразніших його рис. Стилізація має свої принципи, із  якими ми зараз познайомимося.


Починаючи з первіснообщинного суспільства і впродовж наступних віків люди удосконалювали домашнє виробництво речей, які задовольняли побутово-життєві потреби. Тоді й зародився прийом стилізації (спрощення, узагальнення) реальних форм. Первісний майстер, створюючи пластичні зображення риб, пташок, кінських голів, надавав їм «геометричних пластичних символів».

Коли ми дивимося на предмети декоративно-прикладного (декоративно-ужиткового) мистецтва, на розписи, різьблені візерунки чи вишивку, помічаємо, що ці зображення відрізняються від того, що оточує нас у повсякденному житті. Ружа, яку намалювали майстри петриківського розпису чи вишили на сорочці вишивальниці, зовсім не схожа на ту, яка росте під нашими вікнами. Чому це так? Тому, що ружу зображували майстри декоративно-прикладного мистецтва. Вони її роздивлялися, аналізували її форму та колір, робили замальовки, а потім стилізували квітку.


Домашнє завдання: Створіть стилізоване зображення рослин чи тварин для виготовлення вітальної листівки.


Потренуйтеся стилізувати зображення сови:



Для контролю виконання, роботу підпишіть,  сфотографуйте та відправте  фото роботи в вайбер  (+380982407922) або на електронну пошту (majya.dubinskaya@gmail.com), або в інстаграм.

____________________________________________________

Урок 15 травня

Тема уроку: Народні промисли. Петриківський розпис.
Матеріали та інструменти: альбом, гумка, простий олівець, акварельні фарби, пензлі.
Українське народне декоративне мистецтво - унікальне явище національної культури, воно завжди правдиво показувало всьому світові життя, духовне багатство, рівень культури, творчі сили та здібності, енергію та світогляд нашої нації.
Народне прикладне мистецтво - народні художні промисли; виготовлення художніх виробів (за умови обов'язкового застосування творчої ручної праці) для продажу.

Петриківський розпис - унікальний вид розпису на деревині чи папері, походить від козацького села Петриківка (Дніпропетровська обл.)

На попередньому уроці (13 березня) ми вивчали види декоративно-прикладного мистецтва і розглянули петриківський розпис. Також вивчили вправи для малювання квітів в техніці "петриківка". Перегляньте відеоурок та пригадайте ці вправи:

Домашнє завдання: створити малюнок "Півник у квітах" для розпису дощечки в техніці петриківський розпис.
Послідовність виконання:
1. Розмістіть аркуш альбому залежно від майбутнього малюнка.(Горизонтально чи вертикально. Попередньо аркуш можна затонувати світло-блакитним кольором)
2. Простим олівцем намалюйте ескіз майбутнього малюнка (легенько, без надавлювання). Спочатку півника, а вже навколо нього квіти.
3. Розфарбуйте ескіз фарбою, пригадуючи вправи для петриківського розпису. 
Перегляньте відео з подібним виконанням розпису.

Для контролю виконання, роботу підпишіть,  сфотографуйте та відправте  фото роботи в вайбер  (+380982407922) або на електронну пошту (majya.dubinskaya@gmail.com), або в інстаграм.

___________________________


Урок 22 травня
Тема уроку: Підсумковий урок за темами "Скульптура і декоративно-ужиткове мистецтво"

Пригадайте вивчений матеріал про види мистецтва, жанри мистецтва. Які засоби виразності у скульптурі, живописі, графіці. Які кольори основні, а які похідні. 
Після повторення пройдіть тест для визначення рівня засвоєних знань.
ТЕСТ  УВАГА! Тест оновлено!

Вкажіть прізвище та ім'я.
Відправляти звіт про виконання не потрібно. Дякую!

25 травня виставляю оцінки! Здавайте роботи!
_________________

Урок 29 травня
Тема уроку:Мистецтво навколо нас.

Художня культура


Увесь світ навколо нас створений руками митців — художників та майстрів декоративно-прикладного (декоративно-ужиткового) мистецтва, архітекторів, композиторів та музикантів, поетів та письменників. Неможливо уявити, як би ми жили без усього цього. Упродовж навчального року ви знайомилися з мистецтвом, яке оточує вас у повсякденному житті. Але ви навряд чи замислювалися над тим, як взаємодіють усі ці види мистецтва між собою.
   Ми мешкаємо у будинках, які для нас розробили та спланували архітектори. Меблі, шпалери, штори та ін. — створені руками дизайнерів. Багато речей, що нас оточують, з любов'ю зроблені для нас майстрами декоративно-прикладного (декоративно-ужиткового) мистецтва.
А якщо вийти на вулицю... Чи замислювалися ви над тим, що навіть на вулиці нас оточує творча робота різних митців? Майдани, прикрашені пам'ятниками, чи парки, сквери зі скульптурами — це спільна робота архітекторів та скульпторів; транспорт на вулицях наших міст та селищ — робота дизайнерів та інженерів; мозаїки, вітражі, розписи на стінах будівель — робота художників. Ми вже говорили і про роботу графіків, які прикрашають наші книги, журнали, газети, працюють над розробкою фірмових стилів для різних компаній та ін.
Завітаймо до театру. Одним із прикладів взаємопроникнення різних видів мистецтв (спільної роботи митців різних видів мистецтв над реалізацією однієї ідеї) є театр. Театр — мистецтво колективне. Чи відомо вам, скільки митців створюють одну виставу? Адже спектакль створюють не тільки актори та режисери!
Театральне мистецтво є синтетичним за своєю природою. Воно містить практично всі інші мистецтва: літературу, музику, хореографію, образотворче мистецтво та ін., а також використовує численні досягнення найрізноманітніших наук й галузей техніки. Так, наприклад, наукові розробки психології є основою акторської й режисерської творчості. Вистава — твір, для якого є характерною художня єдність, гармонія всіх елементів. її створюють під керівництвом режисера й відповідно до драматургічного задуму спільними зусиллями акторів, художника-сценографа, композитора, хореографа й решти працівників театру (освітлювачів, костюмерів, гримерів та ін.). Музичний супровід до спектаклю пише композитор. Жодна вистава не обходиться без декорацій та костюмів, створених управними руками художників.
До синтетичних видів мистецтва також належать кінематограф і циркове мистецтво.



ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Повторення вивченого матеріалу.


Немає коментарів:

Дописати коментар